27.12 Святого Стефана | ||
Єльч-Ласковіце | 12.15 | + за покійних (карточки) |
28.12 Неділя по Різдві | ||
Єльч-Ласковіце | 12.15 | ........................................................ |
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ЄПИСКОПІВ УГКЦ У ПОЛЬЩІ
„Ось, Діва матиме в
утробі
й породить Cина,
і дадуть йому ім’я
Еммануїл
що значить: З нами Бог” (Мт 1, 23).
Всесвітлішим, Всечесним і Високопреподобним Отцям,
Преподобним Монахам і Монахиням
та всім вірним Української Греко-Католтцької Церкви у
Польщі
Христос Рождається!
Після сорокаденної
мандрівки у вірі дорогами Пилипового посту, ми прибули сьогодні у наш духовний
Вифлеєм. Неначе пастушки почувши радісну вістку від ангела і як мудреці ведені
зорею, ми прийшли поклонитися найбільшому чудові в історії людства, якого ще не
було від його початків. Цим чудом, яке перевищує усякі людьські уявлення, є
таємниця Воплочення Божого Сина і Його народження у людській природі. Стоїмо
перед яслами, з яких з любов’ю споглядає на нас Дитя Ісус, благословить нас і
прагне особисто народитись у наших серцях.
У стихирі 9-го
Часу у Навечір’я Різдва Христового співаємо: „Сьогодні народжується від Діви
той, хто в руках своїх тримає все створіння. Як людина, сповивається той, хто,
як Бог, неосяжний; в яслах лежить той, хто небеса спочатку утвердив словом;
молоком із грудей годується той, хто в пустині, як дощ, послав людям манну.
Жених Церкви приймає мудреців, і Син Діви одержує від них дари. Поклоняємося
Різдву твоєму, Христе! Поклоняємося Різдву твоєму, Христе! Поклоняємося Різдву
твоєму, Христе! Покажи нам і твоє божественне Богоявління”.
У день Христового
Різдва наші серця сповняються невимовною радістю і захопленням, бо ось Предвічний
Божий Син, якого небо не може помістити, народжується з Діви Марії і стає одним
з нас. Той який тримає у своїх долонях цілий всесвіт; силою Святого Духа зачинається
у лоні і чинить себе немовлям, годується молоком своєї Матері Марії, дозволяє себе
носити в батьківських обіймах Обручника Йосифа і чекає від них людської любові,
піклування, тепла та захисту.
Хто з присутніх у
Вифлеємі і пізніших сучасників Ісуса міг подумати, що Син Божий – Друга Особа
Пресвятої Тройці може стати людиною? Це можна б було розумом ще огорнути, якби
Христос чудесно появився неначе Deus ex machina - в „готовій”
людській постаті. Однак Він народився як беззахисна дитинка, повністю залежна
від своїх земних батьків: „І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що
лежатиме в яслах” (Лк 2,12).
Різдво Христове - це
чудо, яке торкається розуму і серця. Той, хто не розуміє суті християнства,
може навіть заперечувати правду, що Бог стає людиною. З боку атеїстичних
філософів не бракувало провокаційних запитань: чи бути людиною взагалі
пристоїть Богові, чи це не чинить Його слабосильним і не суперечить Божій
гідності і природі Бога як такій? Існує ціла святоотцівська традиція, яка каже,
що навіть ангели у небі були на самих початках випробувані у своїй вірі власне
вісткою про майбутнє Воплочення Божого Сина, що остаточно призвело частину з
них до непослуху, невірності, бунту і падіння.
Дорогі Сестри і Брати!
Хочемо і себе cамих сьогодні запитати, чи віримо у правду про те, що Син
Божий 2025 років тому об’явився в людській подобі на цій землі? Чи віримо, що
жив життям, притаманним кожному iз нас і що в
людському тілі наc відкупив? Чи у
Святому Ювілейному Році Надії — який
закінчується — запросили ми Ісуса до наших сердець i проголосили Його Господом усього нашого життя? Чи врешті
сьогодні з нетерпінням очікуємо Його приходу і є душевно готовими, щоб Ісус
Христос народився в нас?
Щоб зрозуміти суть
таємниці Вифлеємського чуда, нам потрібно вирушити у своєрідну прощу віри і
смиренного вивчання Божих задумів. Основною метою приходу Божого Сина у світ є
безмежна і незмінна любов Творця до свого сотворіння: „Бог бо так полюбив
світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув,
а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина, щоб світ засудити, лише щоб ним
спасти світ ” (Йо 3, 16-17).
Син Божий у
новонародженому Дитяті Ісус приходить до світу не як Суддя, але як Пастир,
Лікар і Спаситель. Він — Еммануїл – Бог з нами. Об’являється як Той, хто
безмежно любить людину, яка страждає від гріха. Тужачи за людиною, сходить з
неба і спішить на землю, щоб рятувати її з неволі диявола, гріха та смерті. У
такий спосіб нищить глибоку пропасть, яку між людством а Богом вирив гріх. Над
цією пропастю Він стає мостом і наново єднає людину з Богом, привертаючи їй
участь у небесних благах. На Великому повечір’ї Різдва Христового Церква
молиться такими словами: „Небо і земля нині з’єдналися, коли Христос
народився; нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла; нині задля
людинолюб’я з природи невидимий, став видимий тілом”.
Будучи
Всемогутнім, Син Божий вибирає шлях смирення та приниження, щоб розділити з нами наші
радощі, болі та випробування, і принести світло Своєї любові у темряву нашого
існування: „Він існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність
із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до
людини. Подобою явившися як людина він понизив себе, ставши слухняним аж до
смерти, смерти ж – хресної” (Флп 2, 5-8).
Христос народжується як
беззахисна дитина і є повністю залежний від Марії та Йосифа. Світ, до якого
приходить Спаситеть, парадоксально на Нього не чекає. Людські серця є закриті і
сповиті темрявою. Немає Він хати і колиски, але — печеру, ясла і сіно. Є біженцем перед лютістю
шаленого Ірода, який, лякаючись Його влади, видає наказ Його убити. Протягом
цілого свого земного життя служить людям: проповідує Царство Боже та кличе до
навернення і пізнання правдивого Бога. Відпускає гріхи, лікує тілесні немочі,
визволяє з неволі диявола, годує голодних та наповняє радістю і надією
засмучені серця. Нікого не відкидає, але прагне притягнути до себе всіх. Є
самотній – бо багато тих, хто Його відкинули і найближчі неодноразово підвели.
З Вифлеєму прямує до Єрусалима, щоб в добровільній посвяті за кожну людину,
прибити на Хресті її гріх, віддавши за неї своє життя. У цей спосіб силою своєї
жертвенної любові, нищить диявольське царство неволі і воскреснувши, привертає людині гідність Божої дитини і спадкоємця
участі у вічному житті Святої Тройці.
Таким чином бачимо,
що ця інтервенція Бога, який спішить рятувати своє сотворіння від загибелі і
спрямувати на шлях обоження, має знамена нового творчого акту. Святий Григорій
Ниський навчав, що Воплочення відбулося саме в момент, коли людина опинилася на
самому дні прірви, у найбільшому моральному падінні. Тому Дитя Ісус покладене в
яслах на сіні, яке символізує сам центр людського гріха. Воплочення Сина Божого
є, отже, святом відновленого людства, що Церква прекрасно оспівує у тропарі з
Передпразництва Різдва Христового: „Готуйся,
Вифлеєме, розкрийся всім, Єдеме, красуйся, Євфрате, бо дерево життя в вертепі
розквітнуло від Діви. Її лоно раєм мисленним явилось, в якому – божественний
сад. 3 нього, ївши, будемо жити – і не, як Адам, помремо. Христос раждається,
щоб оновити упалий колись образ”.
Дорогі Сестри і Брати!
Завершується Святий
Ювілейний Рік Надії, проголошений у зв’язку з 2025-літтям від приходу у світ
Сина Божого і нашого Господа Ісуса Христа – Нашої Надії. Кожен із нас як
„Паломник Надії” мав особливу нагоду, пройшовши символічно через відкриті двері
визначених храмів, пройти через відкрите серце нашого Спасителя у перемінене
життя згідно зі словами Христа: „Я — ворота. Хто
ввійде через Мене — спасеться. Він увійде, вийде і знайде пасовисько” (Йо
10,9). Це був особливий час для навернення, покаяння, отримання повного
відпусту та примирення з ближніми, з наголосом на Божому милосерді та прощенні
гріхів. Дякуємо Богові за цей час ласки, у якому ми могли поглибити свою віру,
знайти новий сенс життя та зміцнити зв’язок із Церквою.
У цьому році
прийшлось нам попрощатись з бл. п. Папою Франциском, який упокоївся у Світлий
Понеділок і вітати чергового наслідника Святого Апостола Петра в особі
новообраного Папи Лева ХІV. Наша Церква у Польщі згідно рішення Синоду Єпископів
УГКЦ, яке поблагословив Папа Лев ХІV; отримала чергового єпископа — Владику Маріуша Дмитерка як помічника для
Вроцлавсько-Кошалінської єпархії. Митрополичий Синод УГКЦ у Польщі післа
затвердження рішень Блаженнішим Святославом, проголосив, що Пасха і усі рухомі свята
будуть святкуватись на території Перемисько-Варшавської Митрополії за григоріaнським календарем.
Також цього
року Церква святкувала 1700-ліття Собору у Нікеї, який в реакції на єресь аріанства уклав Нікейський Символ Віри, в якому визнаємо нашу віру в: „Господа
Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками
– світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого,
несотвореного, єдиносущного з Отцем”.
На жаль, нам і надалі,
доводиться святкувати це Різдво Христове в тіні війни в Україні; яку лютий
ворог – росія вже 4-й рік жахливо мучить, сіючи смерть, знищення, cльози
і горе. Кожного дня отримуємо драматичні вістки про вбитих, поранених і
загиблих без вісті. Гине цвіт нації і безпощадно нищена є українська земля.
Схиляємо низько наші голови перед захисниками України, які жертвують своє життя
на жертовнику держави. Обіймаємо нашими молитвами убієнних і усіх які
страждають і оплакують своїх рідних. Смиренно просимо у Дитятка Ісуса — Князя
миру, щоб зглянувся над многостраждальною Україною, зупинив руку шаленого Ірода,
подарував Їй волю та довгоочікуваний справедливий мир.
Дорогі Сестри і Брати!
Вітаємо
вас з Різдвом Христовим і по батьківськи просимо, з вірою відкрити свої серця
на прихід Божого Сина. Він єдина надія і порятунок для світу. Він є Світлом,
яке проганяє всяку темряву. Так само, як у Вифлеємі Він народився непомітно,
так і сьогодні об’являється та є присутній всюди там, де є взаємна любов, людяність,
добро, прощення і мир. Він cьогодні
стоїть біля кожного серця: „Ось Я стою під дверима та
стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду
вечеряти з ним, а він зо Мною” (Од 3, 20).
На Різдвяні Свята і Новий Рік зі щирого серця Вас благословимо!
Благословення Господнє на вас!
+Архиєпископ Євген Попович
Митрополит Перемисько -Варшавський
+Єпископ Володимир Ющак
Владика Вроцлавсько -Кошалінський
+Єпископ Аркадій Трохановський
Владика Ольштинсько-Ґданський
+Єпископ Маріуш Дмитерко
Владика помічник Вроцлавсько -Кошалінський
Перемишль – Вроцлав – Ольштин,
Різдво Христове 2025 р. Б.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz